У програмі “Люди Справи” художник та коваль, член спільноти”Сім’я Каміліан” Юрій Гандера. 

Моє життя можна розбити на дві частини. Першу половину, до 38 років, я прожив не будучи християнином. У 2006 році від мене пішла дружина – це стало переломним моментом, я тоді відчував себе на дні. Переживаючи душевний біль, вперше прийшов до монастиря де познайомився з отцем Сворадом Дудою. Він порадив мені добре сповідатися, адже я не бачив виходу та усвідомлював свою гріховність. 

На все життя запам’ятав першу сповідь. Потім, почав читати Біблію та ходити на Службу Божу. Проте, продовжував вживати алкоголь та палити, що дуже тривожило мене. Пам’ятаю, як на роботі, протягом дня не викурив жодної цигарки – це було миттєве звільнення від тютюнозалежності.  

З алкогольною залежністю довелося поборотися. Я намагався обмежувати вживання, але все ще падав у цей гріх. Одного разу усвідомив, що Господь хоче звільнити мене від алкгольної залежності назавжди. Пам’ятаю, як кричав до неба: “А який кайф Ти мені даєш замість алкоголю!?” (Адже через вживання спиртних напоїв я отримував ефект в якому заходив у стан свого світу). І тоді я почув у серці слова: “Іди – навідуй хворих”… 

Я роздумував про цю дивну пропозицію 10 місяців. 
Якось, розповів про це настоятелю монастиря Францисканців, які турбувалися про хворих в лікарнях. Отець направив мене до монастиря Каміліан, а ті, в свою чергу, доручили піти в лікарню роздавати інформаційні бюлетені. Так розпочався мій шлях служіння…

Художник та коваль, член спільноти, що займається допомогою хворим у лікарнях “Сім’я Каміліан”, Юрій Гандера. 
Більше слухайте в аудіоверсії програми Люди Справи.

Джерело