Як Путін чверть століття кладе на конституцію: дайджест пропаганди за 7 травня

Від інавгурації до кремації час недовгий

Поклавши старечу руку на книгу з написом «Конституція», Путін зачитав набір слів, після якого вп’яте «воцарився». Гундяєв (глава РПЦ Кирил) настільки перейнявся цим «помазанням», що з переляку звернувся до нього «ваша високість». (Хоча, цей титул зазвичай використовують для спадкоємців престолу). До цього Гундяєв називав Путіна виключно «ваше превосходительство», що красномовно свідчить про підлеглість «відокремленої від держави» РПЦ.

НАСПРАВДІ, п’ята інавгурація Путіна остаточно поставила крапку у питанні його легітимності. Насамперед – через вибори на окупованих територіях України. А ось як проходили чотири попередні.

Під час першої – тоді ще 47-річного Путіна, Єльцин (який зробив його своїм наступником) сказав, що «далі будувати країну мають молоді політики твердо віддані цінностям демократії». Хоча вже одразу було зрозуміло, що «прихильник демократії» в особі підполковника КДБ це сумнівний вибір.

До моменту другої інавгурації Путін вже розігнав усю єльцинську команду, посадив чи змусив виїхати надто самостійних олігархів (тоді вони ще дійсно були такими). І почав царювати вже виключно «самодержавно».

У третьої інавгурації були жіночі обличчя. Екс-перша леді Світлана Медведєва в душі проклинала свого чоловіка, через якого поступилася цим статусом. І Людмила Путіна, яка його повернула, вже розуміла, що це остаточно зруйнує її сім’ю.

Під час четвертої 65-річний Путін ледь не обнімався з молоддю. Мабуть, прагнучи довести, що й сам ще молодий. І тому одразу після вступу на посаду «омолодив» усю країну, підвищивши пенсійний вік.

І ось, під час п’ятої  72-річний «король» приймав присягу вже в оточенні свого так само літнього оточення. Росію чекає нова «гонка на лафетах». Питання лише в тому, хто поїде першим: король чи його свита. Від інавгурації до кремації час недовгий.

Хроніка падіння путінської Росії

На тлі фактично 25-річного правління Путіна можна наочно побачити хронологію падіння самої Росії, яка з «молодої та перспективної демократії» на початку 2000-х скотилася до країни-ізгоя. 

З огляду на те, що до цієї теми весь світ повернеться (у гіршому випадку) в 2030-му, у кращому – під час смерті Путіна, – варто нагадати як відбувалося це падіння.

▪️31 грудня 1999 року: Тодішній президент РФ Єльцин оголошує про свою відставку і призначає прем’єр-міністра Путіна (він став їм чотирма місяцями раніше), виконуючим обов’язки президента.

▪️7 травня 2000 року: Після перемоги на виборах, набравши (немислимо малі з позиції сьогодення) близько 52% голосів, Путін вступає на свій перший, тоді ще 4-річний термін.

▪️11 травня 2000 року: Силовики «кошмарять» НТВ, популярну тоді телекомпанію, яка критикує Кремль. Це був перший залп Путіна у боротьбі з незалежними ЗМІ.

▪️12 серпня 2000 року: Атомний підводний човен «Курськ» тоне у Баренцевому морі. Путін після зустрічі з дружинами загиблих моряків називає їх «п’ятидоларовими шлюхами».

▪️23 жовтня 2002 року: бойовики беруть у заручники близько 850 осіб у московському театрі під час мюзиклу «Норд-Ост». Через три дні російські силовики закачують до театру невідомий газ, вбивши щонайменше 130 заручників разом із терористами. Путін переконує, що «ця спецоперація врятувала сотні життів».

▪️25 жовтня 2003 року: Михайло Ходорковський, найбагатша людина Росії та (як тоді вважалося) потенційний суперник Путіна, заарештований і засуджений до 10 років в’язниці. Його нафтова компанія «ЮКОС» ліквідується, а більшість її активів переходить до путінської «Роснафти».

▪️14 березня 2004 року: Путіна обрано на другий президентський термін вже з «нормальним» результатом понад 71%. 

▪️1 вересня 2004 року: бойовики захоплюють заручників у школі в місті Беслан. Під час штурму внаслідок хаотичних вибухів і перестрілки гинуть понад 300 людей. Путін звинувачує місцеву владу і оголошує, що «тепер губернатори призначатимуться Москвою».

▪️8 березня 2005 року: ФСБ вистежує і вбиває законно обраного президента Чеченської Республіки Ічкерія Аслана Масхадова. Ще як прем’єр-міністр, Путін був головним промоутером Другої російсько-чеченської війни та насадження окупованій республіці кадировського режиму.

▪️25 квітня 2005 року: Путін називає розпад СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою століття».

▪️23 листопада 2006 року: В Лондоні помирає колишній полковник ФСБ і політичний емігрант Олександр Литвиненко, отруєний радіоактивним полонієм. Сліди злочину ведуть до Кремля.

▪️10 лютого 2007 року: У промові на Мюнхенській конференції Путін фактично оголошує нову «холодну війну» Заходу.

▪️8 травня 2008 року: Згідно з конституцією, Путін не може балотуватися на третій термін поспіль. Тому він визначає наступником на посаді Медведєва, але фактично залишається «самодержцем».

▪️8-12 серпня 2008 року: Росія веде війну з Грузією, отримавши повний контроль над Абхазією та Цхінвальським Регіоном (Південна Осетія).

4 березня 2012 року: Путін обраний на 3-й президентський термін, який тепер становить 6 років відповідно до запропонованих ним же змін до конституції. Багатотисячні протести на Болотній площі перед голосуванням та напередодні інавгурації призводять до ухвалення диктаторських законів.

▪️6 червня 2013 року: Путін оголошує, що він та його дружина Людмила розлучаються. (Що не завадить йому потім розповідати про «сімейні цінності».)

▪️7 лютого 2014 року: Путін відкриває зимову Олімпіаду в Сочі, дорогий піар-проєкт, який завершиться масштабною ганьбою усього російського спорту через допінговий скандал, в якому безпосередню участь брали державні установи РФ.

▪️18 березня 2014 року: Росія окупує український Крим. На півострові швидко проводиться псевдореферендум за приєднання до РФ. Через рік Путін зізнається, що спланував анексію заздалегідь.

▪️Квітень 2014 року: На сході України розпочинаються бої з путінськими «ихтамнетами». Путін створює так звані народні республіки.

▪️17 липня 2014 року: російський ЗРК «Бук» збиває в небі над Донбасом літак компанії Malaysia Airlines, що виконував регулярний рейс МН17, внаслідок чого загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб). 

▪️27 лютого 2015 року: Бориса Нємцова, одного з лідерів російської опозиції, який працював над доповіддю про російських військових на сході України, застрелено на мосту поряд з Кремлем. 

▪️30 вересня 2015 року: Росія завдала нищівних авіаударів по Сирії, які Путін називає «необхідними для знищення терористичних угруповань». Це допомагає диктатору Сирії Башару Асаду, давньому союзнику РФ, залишитися при владі.

▪️4 березня 2018 року: В Солсбері отруєні колишній співробітник ГРУ Сергій Скрипаль та його дочка. Британське слідство виходить на слід російських агентів Олександра Мішкіна та Анатолія Чепіги.

▪️15 травня 2018 року: Путін відкриває 18-кілометровий міст із Росії до окупованого Криму.

▪️1 липня 2020 року: «Референдум» схвалює запропоновані Путіним зміни до конституції, що обнуляють його попередні президентські терміни.

▪️20 серпня 2020 року: Ще одного лідера опозиції Олексія Навального отруюють співробітники ФСБ. Після повернення до Росії з Німеччини, де він проходив лікування, його заарештують, визнають винним за кількома звинуваченнями та засудять до 19 років позбавлення волі. Політик помре у сибірській колонії напередодні президентських виборів 2024 року.

▪️Липень 2021 року: Путін публікує статтю про «історичну єдність» Росії та України, яку називають ідеологічним провісником початку повномасштабної війни.

▪️24 лютого 2022 року: З російського вторгнення починається повномасштабна війна з Україною, яку Путін називає «спеціальною військовою операцією, необхідною для забезпечення безпеки Росії».

▪️4 березня 2022 року: Путін підписує закон, що передбачає покарання до 15 років позбавлення волі за «поширення фейків проти армії».

▪️30 вересня 2022 року: Путін підписав «договори про входження до складу РФ нових суб’єктів» – окупованих українських територій, а саме Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

▪️17 березня 2023 року: Міжнародний кримінальний суд звинувачує Путіна у воєнних злочинах і видає ордер на його арешт.

▪️23 червня 2023 року: Ватажок найманців «Вагнер» Пригожин захоплює штаб Південного військового округу і наступає на Москву. Повстання припиняється наступного дня, але підриває імідж Путіна. Невдовзі Пригожин загине в загадковій авіакатастрофі.

▪️17 березня 2024 року: Путін отримує п’ятий термін на «президентських виборах».

▪️22 березня 2024 року: Джихадисти влаштовують теракт в «Крокус Сіті Хол». Загинули 144 особи. Відповідальність бере на себе «ІДІЛ-Х». Заарештовані громадяни Таджикистану, але Путін заявив, що «напад був організований Україною».

▪️7 травня 2024 року: Путін починає шестирічний президентський термін. Які нові криваві віхи для Росії та світу він принесе, залишається тільки здогадуватись.

З ким РФ зібралась підписувати «переможні папери»?

А найближчі вже окреслив Кадиров одразу після інавгурації Путіна: «цього місяця треба забирати найближчу територію, обов’язково Одесу та Харків, потім змусити Зеленського підписати необхідні папери».

НАСПРАВДІ, Кадирову слід знати, що населення кожного зі згаданих ним українських міст за чисельністю співмірне з населенням ввіреної йому республіки. А про реалістичність кадировських мрій нехай розкажуть самі окупанти, які тисячами гинуть щодня в українських степах.

Але цікава фраза «змусити Зеленського», якою Москва вганяє себе в пастку. Адже, якщо вона і після 20 травня буде продовжувати наполягати на нібито нелегітимності президента України, тож кого тоді «примушувати ставити підпис»? Невже Залужного, чиї «американські контакти» шукає Наришкін? Смішно, звичайно, але саме це дає повне уявлення, що коїться зараз у голові «колективного Путіна».

Якщо після 21 травня він знову буде казати про «підпис Зеленського на паперах», то тему його «нелегітимності» об’єктивно потрібно буде закривати, віддавши її хіба що різним пропагандистським суб’єктам.

Як Москва шукала слід США в «замаху» на Салмана

І наостанок про спробу замаху на наслідного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бен Салмана. Інформацію про це розповсюдило багато видань із посиланням на арабський сегмент X. На підтвердження цієї інформації було прикріплено відео з якоюсь машиною, що горить.

В  Росії негайно порівняли це зі «вбивством Кеннеді» і однозначно натякнули на американський слід: «Ворогів у Мухаммеда бін Салмана багато. Він – друг Путіна, разом вони тримають ціни на нафту, а ось з Байденом у нього дуже погані стосунки…».

НАСПРАВДІ, відео з палаючою машиною в Ер-Ріяді було опубліковано ще 16 березня, машина спалахнула внаслідок ДТП.

До того ж, подібну «новину» не опублікувало жодне авторитетне арабське чи західне видання. До кінця дня підтвердження так і не надійшло. Проте це вкотре засвідчило, як російська пропаганда ладна негайно шукати  українські або західні сліди де завгодно. Навіть в Ер-Ріяді. 

Дєерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело