#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Євген Маланюк називав його «людиною із шовку і сталі». Він і справді поєднував м’яку натуру та принциповість, якщо це стосувалося питань України й боротьби.

135 років тому, 12 грудня 1890 року, в селі Воля Якубова на Львівщині народився Андрій Мельник, організатор формації Січових стрільців у Києві, один із організаторів УВО, права рука Євгена Коновальця і голова Проводу ОУН після його загибелі.

Взагалі він любив ліс і мріяв бути лісівником. З великими перервами на війну і боротьбу він таки закінчив Університет природних ресурсів і природничих наук у Відні та деякий час працював як інспектор лісів Греко-католицької митрополії у Львові при Андрею Шептицькому.

Але задля України він готовий був на все. У 1914 році, попри проблеми зі здоров'ям і офіційне звільнення від військової служби, добровольцем записався до Легіону Українських січових стрільців, командував сотнею, брав участь в боях на горі Пікуй та Маківка, у походах з Карпат на Поділля. Став одним із фундаторів Галицько-Буковинського куреня січових стрільців, який згодом став полком, а далі – дивізією й корпусом. У 1919-му очолював штаб Дієвої Армії УНР.

Пройшов російський полон, польські тюрми та концтабір Заксенгаузен. Познайомившись у 1916-му, в таборі для військовополонених під Царициним, із Євгеном Коновальцем, на все життя лишився його вірним соратником і побратимом.

Обоє вони стояли біля витоків УВО та створення ОУН, а в 1938-му, після загибелі Євгена Коновальця, Андрій Мельник очолив Провід українських націоналістів. Навіть одружилися вони з рідними сестрами, Ольгою та Софією Федак.

Саме Андрій Мельник був організатором засилання у часи німецької окупації у великі міста України «похідних груп» для розгортання пропагандистської роботи, керував діяльністю ОУН на українських землях. Після розколу в ОУН очолив більш помірковану її частину. А після війни присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил і створення Світового конгресу українців, що вдалося реалізувати вже після його смерті.

Більш детально про життя і боротьбу Андрія Мельника читайте за посиланням у нашій рубриці «Історичний календар».