❗️Освіта як інструмент: як окупаційний Маріуполь намагається інтегрувати Китай у регіональні процеси

❗️Освіта як інструмент: як окупаційний Маріуполь намагається інтегрувати Китай у регіональні процеси
❗️Освіта як інструмент: як окупаційний Маріуполь намагається інтегрувати Китай у регіональні процеси
❗️Освіта як інструмент: як окупаційний Маріуполь намагається інтегрувати Китай у регіональні процеси

❗️Освіта як інструмент: як окупаційний Маріуполь намагається інтегрувати Китай у регіональні процеси

😡У березні 2026 року так звана «ректорка» окупаційного Маріупольського державного університету Лариса Сиволап взяла участь у візиті до Китаю у складі делегації організації «Союз жінок Росії». За повідомленнями російських медіа, метою поїздки було «налагодження освітньої та культурної співпраці». Про це повідомляє Центр вивчення окупації.

☝️За наявною інформацією з місцевих джерел, зазначений візит міг бути ініційований окупаційною адміністрацією. Ймовірною метою поїздки було підписання документів про співпрацю з подальшою організацією на базі університету заходів міжнародного формату, зокрема форумів, спрямованих на встановлення контактів між представниками бізнесу та адміністративними структурами тимчасово окупованої території Донецької області.

😠Окремо Центр вивчення окупації зазначає, що економічна присутність китайських суб’єктів господарювання на тимчасово окупованих територіях Донецької області фіксується з перших періодів окупації, зокрема у формі непрямих інвестицій та постачання обладнання. За даними відкритих джерел, у листопаді 2023 року повідомлялося про домовленості між підприємством «Каранський кар’єр» (біля селище Мирне) та китайськими компаніями щодо постачання обладнання для переробки щебеневої продукції.

Після повернення окупаційної маріупольської делегації з КНР спостерігається активізація підготовки економічних та підприємницьких заходів. Серед потенційних напрямів зацікавленості визначаються галузі видобутку корисних копалин, включаючи рідкоземельні метали (зокрема можливі родовища літію в районі Покровська), а також розвиток логістичної інфраструктури, яка може використовуватися для перекидання російської військової техніки та вивезення краденого зерна й металу.

Джерело