Киян запрошують долучитися до опитування про використання української мови в побуті та публічному просторі
У застосунку Київ Цифровий розпочалося опитування про використання української мови в побуті та публічному просторі. Його мета – дослідити, як за останні роки змінилося використання української мови в повсякденному житті киян, та визначити, які інструменти підтримки є найефективнішими для тих, хто прагне повністю перейти на українську та сформувати мовну стійкість. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Опитування триватиме до 3 травня включно. Взяти участь можна в застосунку Київ Цифровий у розділі «Електронна демократія» – «Опитування».
«Сьогодні українська мова – це не лише про ідентичність, а й про щоденний свідомий вибір кожного. Для підтримки мешканців, які вже ухвалили рішення перейти на українську, у столиці діють курси, розмовні клуби та десятки освітніх ініціатив, що вже довели свою ефективність. Водночас для тих, хто з різних причин ще вагається, важливо запропонувати дієві та доступні інструменти підтримки переходу – зокрема через якісний українськомовний контент у соціальних мережах, на YouTube, у теле- та радіопросторі. Це опитування дасть змогу місту глибше зрозуміти, які саме рішення потрібно запровадити насамперед, щоб українська звучала впевнено і природно – на вулицях, у дворах, на дитячих майданчиках і вдома», – наголосила Ганна Старостенко.
Вона додала, що у столиці системно розвивають мережу мовних клубів, освітніх ініціатив і культурних заходів. Лише у 2025 році відбулося 88 засідань розмовних клубів і десятки подій, спрямованих на популяризацію української мови.
Результати опитування стануть основою для вдосконалення міських програм підтримки та популяризації української мови та для формування нових. Отримані дані дозволять впроваджувати більш адресні рішення – від допомоги в переході на українську в повсякденному спілкуванні до посилення її присутності в публічному просторі. Це також стане підґрунтям для довгострокової мовної політики Києва, спрямованої на зміцнення мовної стійкості громади в умовах війни та післявоєнного відновлення.