Фейк: Українці скоюють третину всіх сексуальних злочинів проти жінок у Європі та Великобританії — Євростат

Таких даних не поширював ні Євростат, ні будь-яке інше авторитетне джерело. Ролик підроблений пропагандистами, а дані в ньому – вигадані.

З посиланням на Євростат — статистичну організацію Європейської комісії — у мережі пишуть, що українці нібито скоюють третину всіх сексуальних злочинів в Європі та Великобританії, попри те, що складають всього 14-15% від усіх мігрантів на цих територіях. Також у відео наводяться дані опитування європейських жінок, які нібито заявили, що найбільше бояться насилля саме з боку українців: 64% буцімто заявили, що у громадських місцях та в транспорті відчувають від них найбільшу загрозу.

Скриншот — X

Та насправді і Євростат, ні будь-яке інше авторитетне джерело не поширювали таких даних, а сам ролик сфабрикований пропагандистами. Росіяни вже не вперше використовують фірмовий стиль агенції, аби надати достовірності вигаданій статистиці, що підтверджує прокремлівські наративи: раніше ми вже спростовували, що більшість українців не вірить у вступ до НАТО та ЄС і розчаровані у підтримці союзників та 77% відсотків європейців вірять в єдність росіян. 

Як і в попередніх фейках, цього разу пропагандисти спиралися на вигадане дослідження: на сайті Євростату взагалі відсутній матеріал з заголовком «Annual report on crime against women in Europe» («Щорічний звіт про злочини проти жінок у Європі»). Натомість у звіті «Gender-based violence statistic» («Статистика з гендерно зумовленого насильства») йдеться, що гендерно зумовлене насильство і справді залишається масовим і системним явищем у ЄС. За результатами загальноєвропейського опитування, приблизно кожна третя жінка переживала фізичне або сексуальне насильство у дорослому віці. Молодші жінки повідомляють про такий досвід частіше, ніж старші, що може вказувати як на реальні ризики, так і на більшу готовність говорити про насильство. Дослідження охоплює різні типи насильства — від дій партнера чи родини до нападів з боку незнайомців, а також сексуальні домагання на роботі та переслідування. Окремо фіксується насильство в дитинстві, що підкреслює довготривалий характер проблеми. Опитування будувалося на стандартах Стамбульської конвенції і проводилося у 2020–2024 роках у всіх країнах ЄС. Воно враховує не лише фізичні та сексуальні форми насильства, а й психологічний та економічний тиск, включно з контролем фінансів чи ізоляцією від близьких. При цьому значна частина випадків залишається невидимою для держави — жінки часто не звертаються до поліції через страх, сором або недовіру до інституцій. У підсумку, попри роки політик і кампаній, рівень насильства суттєво не знижується, а сама проблема залишається недооблікованою і недорозкритою.

Водночас у звіті тема міграції взагалі не подається як пояснення чи ключовий фактор гендерно зумовленого насильства. Дослідження не містить висновків про «роль мігрантів» як окремої групи кривдників. Натомість акцент зроблено на типах насильства та стосунках між жертвою і кривдником: йдеться передусім про партнерів, родичів або знайомих, а не про «сторонніх». Хоча в даних фіксуються такі змінні, як громадянство чи країна народження респонденток, вони використовуються для статистичного аналізу, а не для узагальнень про те, хто чинить насильство. Загальна логіка звіту показує, що більшість випадків відбувається у близькому соціальному колі й часто залишається непоміченою державою.

Цитована у ролику стаття, яка досліджує страх європейських жінок зазнати насильства у громадських місцях, так само нічого не згадує ні про українців, ні про будь-яку іншу групу мігрантів як злочинців. Ба більше, стаття була написана ще у 2020 році, коли українських мігрантів у Європі було суттєво менше. Дослідження більш загально розглядає тему й ілюструє, що страх насильства для жінок у Європі є постійним фоном повсякденного життя. Автори підкреслюють, що навіть тоді, коли жінки не мають безпосереднього досвіду нападів, рівень страху часто залишається високим і впливає на їхню поведінку. Зокрема, понад половина жінок уникають певних місць або ситуацій через ризик домагань чи агресії.

Раніше ми вже спростовували вигадану статистику про те, що у Франції масово ґвалтують українок, але жодна справа не дійшла до суду.

Джерело