Пам’яті молодшого сержанта Артура Світухова (позивний «Святий») Мріяв знімати фільми, але віддав життя за нашу перемогу.

Пам'яті молодшого сержанта Артура Світухова (позивний «Святий»)

Мріяв знімати фільми, але віддав життя за нашу перемогу.

Пам'яті молодшого сержанта Артура Світухова (позивний «Святий»)

Мріяв знімати фільми, але віддав життя за нашу перемогу.

Артур народився 31 березня 1995 року в селі Ревне на Київщині в родині військових. В 15 років вступив до Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Хлопець займався музикою і спортом, захоплювався стрибками з парашутом, брав участь у благодійних марафонах.

У 2013-2015 роках Артур служив у 10-му окремому загоні спецпризначення імені генерал-майора Максима Шаповала ГУР Міноборони України. Від початку російсько-української війни у 2014 році добровільно став на захист України, у 2015 році отримав важку контузію. 

У 2018 році Артур здобув ступінь бакалавра з телекомунікаційної інженерії у Київському коледжі зв’язку. Він любив знімати відео й фотографувати щасливі миті. Мріяв стати режисером і показувати світ через камеру. Свій талант реалізовував у дитячому таборі Camp Life.

З 2020 року Артур співпрацював із великими українськими брендами, телеканалами та відомими артистами, для яких з командою знімав кліпи, серіали та рекламні ролики. Своє майбутнє він бачив у кіноіндустрії, мріяв зняти власний художній фільм, до якого вже був написаний сценарій, про посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців – цю тему вважав актуальною для українського суспільства.

З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ». Обіймав посаду командира роти вогневої підтримки, воював у найгарячіших точках – визволяв Ізюм на Харківщині, бився за Лиман у Донецькій області.

Загинув 9 квітня 2023 року внаслідок ворожого авіаудару в селі Терни Лиманського району на Донеччині.

Поховали воїна в селі Підгірці на Київщині. У нього залишилися мати, дружина, сестра і брат.За життя захисник був нагороджений медаллю Михайла Колодзінського, відзнакою «Захисник Донбасу» та хрестом «Карпатської Січі». 3 квітня 2024 року він був удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 

Вічна пам’ять Герою! 

Тетяна Тиндик

Фото: Інстаграм artur_asadov, Освіта. За лаштунками реальності

За матеріалами: Меморіал. Платформа пам'яті, Svoi.city, Освіта. За лаштунками реальності

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.

Джерело