Безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. На цьому сьогодні, у Всесвітній день охорони праці, наголошують у Державній службі України з питань праці.

Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг, відсутність належної управлінської та колективної підтримки безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.

Для України в умовах повномасштабної війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження – це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.

Держпраці акцентує увагу на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.

На практиці це означає:

• оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими;
• планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників;
• забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності;
• своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу й ознаки вигорання;
• впроваджувати програми психосоціальної підтримки.

Такі підходи потребують не складних рішень, а уваги та відповідальності з боку роботодавця й усвідомленої участі працівників.

Більше інформації та практичних матеріалів про психосоціальну підтримку на робочому місці –  на сайті https://pratsia.in.ua/.