У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят

У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят
У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят

У радянські часи 1 травня, День солідарності трудящих, був одним із двох головних державних свят, коли на центральних площах усіх міст в обов'язковому порядку відбувалися святкові демонстрації. В Києві колони з представниками навчальних закладів та трудових колективів формувалися далеко від Хрещатика, а потім пішки рушали до місця події.

1 травня 1966 року на киян, які збиралися на таку демонстрацію в районі метро «Більшовик» (тепер – «Шулявська»), чекав сюрприз. На будівлі Київського інституту народного господарства (нині – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість радянського червоного прапора майорів блакитно-жовтий прапор УНР із чорним тризубом посередині. І хоча його швидко зірвали, прапор встигли побачити багато людей. Інші про подробиці цього інциденту дізналися з чуток.

Деталі цієї акції спротиву радянській окупації – в нашій каруселі.

Джерело