У вівторок, 5 травня, з нагоди 90-ої річниці від Дня народження владики Юліана Вороновського, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, разом із духовенством та вірними здійснив паломництво до Свято-Успенської Унівської Лаври, де відслужив поминальні богослужіння за упокій душі владики Юліана Вороновського.

У своєму слові владика Ярослав зазначив, що нинішня пам’ятна дата є важливою для глибшого осмислення постаті усопшого архиєрея. «Цей ювілей дає нам нагоду на мить зупинитися, щоб збагнути, як діяв Святий Дух через цю скромну, але воістину велику людину», – зауважив проповідник.

Роздумуючи над життєвим шляхом єпископа, проповідник пригадав трагічні сторінки нашої історії, в яких гартувалася його воля. «Він належав до того унікального покоління, яке на власних плечах винесло неймовірний тягар історичних випробувань, покоління, яке пережило лихоліття трьох окупаційних режимів, що змінювали один одного, залишаючи по собі руїни, біль і страждання», – підкреслив владика Ярослав.

Єпископ звернув увагу на героїчний вибір юнака у часи жорстоких переслідувань Церкви. «Він вступає до підпільного монастиря Студійського Уставу. Склавши чернечі обіти, він свідомо і добровільно зійшов у підпілля, щоб стати світлом у тій темряві», – розповів архиєрей.

Відтак владика пригадав жертовне душпастирство владики Юліана в умовах небезпеки. «Звершуючи підпільні Літургії вночі, за щільно зачиненими дверима і заштореними вікнами, ризикуючи власною свободою і життям, він живив змучений український народ Євхаристійним Хлібом», – наголосив єпископ.

Характеризуючи духовну велич владики Юліана, проповідник поділився його життєвим гаслом. «Його життєве кредо і найвища міра любові та жертовності вмістилися в його ж простих словах, які сьогодні лунають для нас як духовний заповіт: «Я готовий терпіти, аби лиш моєму народові було добре»», – пригадав проповідник.

Згадуючи період йуправління Самбірсько-Дрогобицькою єпархією, архиєрей акцентував на незмінних пріоритетах служіння свого попередника. «Те, що він зробив для нашої єпархії, важко переоцінити. Проте, як він сам наголошував, головним для нього була відбудова і наповнення благодаттю «невидимих храмів людських душ»», – зауважив єпископ.

Владика Ярослав закликав наслідувати чесноти владики Юліана, щоб вистояти у сьогоднішніх випробуваннях війною. «Пам’ятати про свого наставника і наслідувати його віру сьогодні означає бути так само непохитними у довірі до Бога, не піддаватися відчаю перед лицем жорстокого ворога і плекати в серці ту саму всепереможну любов, яка долає всяке зло», – закликав єпископ.

На завершення владика Ярослав висловив сподівання, що світлий шлях владики Юліана назавжди стане дороговказом для християн. «Нехай його приклад надихає нас жити так, щоб і наше життя стало правдивим свідоцтвом віри, незламної надії та вічної любові», – підсумував архиєрей.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело