Насамперед дякую матерям наших Захисників і Захисниць, які зараз на різних ділянках фронту роблять все, щоб Україна вистояла. Нехай якнайшвидше ваші діти будуть знову у ваших обіймах. Живі та здорові.

Щиро співчуваю матерям, чиїх дітей забрала ця війна. Вони назавжди в нашій історії і в наших серцях. Вічна шана.

Нехай дочекаються найважливішої доброї новини матері полонених і зниклих безвісти.

Велика повага та вдячність мамам, які самі служать. Які захищають країну, рятують, лікують, волонтерять, працюють для стійкості держави.

Мамам, які народжують і виховують дітей під час війни. Які пояснюють дітям сирени, темряву, втрати та вчать їх сміятися, любити і мріяти.

Мамам переселенкам, які починають життя з порожнього аркуша й роблять все, щоб у дітей знову було відчуття дому та віри в людей.

І своїй мамі теж дякую. За любов. За терплячість. За турботу. За віру.

З Днем матері, українські мами. Многая і благая літа вам. Під мирним українським небом.

Дякуємо вам за життя, за ваші молитви, які бережуть нас, і за те, що лагідно підтримуєте – навіть тоді, коли ми вже дуже дорослі, сильні й самодостатні.