Служили в одній частині й загинули за Батьківщину з різницею в один день.

Брати Олег та Костянтин родом із Кіровоградської області.

Олег народився 2 жовтня 1992 року. Після закінчення школи у 2009 році продовжив навчання у Жовтоводському професійному ліцеї, де здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Згодом закінчив Новгородківське професійно-технічне училище №36, став трактористом та водієм категорії С. З 2011 по 2024 роки працював на різних підприємствах Кіровоградщини.

До ЗСУ мобілізувався 1 жовтня 2024 року. Служив водієм другої танкової роти танкового батальйону військової частини 100-ї окремої механізованої бригади (колишня 100-та бригада територіальної оборони) Сухопутних військ, що базується у Волинській області і відома як «Сталева Сотка».

18 березня 2026 року Олег отримав мінно-вибухове поранення під час удару російського FPV-дрона біля Костянтинівки на Донеччині.

Майже місяць боровся за життя, але внаслідок отриманих травм 14 квітня помер. Наступного ж дня родина отримала страшну звістку про загибель також і меншого брата – Костянтина, який 15 квітня потрапив під атаку безпілотника на Запорізькому напрямку.

З братами попрощалися 20 квітня у Петровому. Поховали у спільній могилі в рідному селі Водяне.

У Олега залишились дружина та п'ятирічна донька. У Костянтина – дружина.

Фото: Петрівська селищна рада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.