22 травня у місті Коломия на площі Відродження відбулися заходи з нагоди 165-ї річниці перепоховання Тарас Шевченко на Чернечій горі у місті Канів.

На початку Народний хор «Просвіта» під керівництвом Світлани Гаргат виконав твори «Заповіт» та «Реве та стогне Дніпр широкий» Тараса Шевченка у супроводі оркестру народних інструментів «Трембіта», керівником якого є Михайло Могильняк.

Представники влади від МР «Просвіта» поклали квіти до пам’ятника Тараса Шевченка. Відтак відбулася панахида за Тарас Шевченко, яку очолив Василь Івасюк у співслужінні о. Володимира Білослудцева, протопресвітера Коломийського, та численного духовенства Коломийської єпархії УГКЦ та духовенства ПЦУ.

У своєму слові владика Василь зазначив, що перепоховання Тараса Шевченка відбулося 22 травня 1861 року. Згідно із «Заповітом», прах поета було перевезено в Україну та поховано на Чернечій горі, нині — Тарасовій горі, поблизу Канів.

Архиєрей наголосив, що Тарас Шевченко став одним із творців української нації, а його могила — особливим духовним місцем, біля якого сходяться шляхи України. Владика також провів паралель із сучасністю, згадавши повернення на рідну землю українських героїв і полеглих воїнів, яких із нетерпінням очікують їхні родини.

Окремо владика пригадав останні дні життя Кобзаря, зазначивши, що поет прожив 47 років: народився 9 березня 1814 року, а відійшов у вічність 10 березня 1861 року. Спочатку його поховали на Смоленському кладовищі над Невою, однак через 58 днів друзі та прихильники виконали останню волю поета, перевізши його тіло в Україну та здійснивши перепоховання 22 травня 1861 року.

Після панахиди діти та учні шкіл декламували уривки з поем і вірші Тарас Шевченко.

На завершення заходу духовенство та всі присутні зробили спільну світлину.

Джерело