Вісім годин під вогнем. П’ятеро поранених. Один шанс на евакуацію.

Бій не завжди триває хвилини. Іноді він розтягується на години, коли кожне рішення може коштувати життя. Під безперервним вогнем та постійним спостереженням ворожих дронів оператори Навчального центру ССО не лише стримували противника, а й боролися за життя своїх побратимів, не залишивши жодного пораненого.

Виконуючи бойове завдання на одному з напрямків Донецької області спільно із суміжними підрозділами, ми раптово почули постріли у свій бік. Ймовірно, працював ворожий кулемет. Майже одразу відкрили вогонь у відповідь, щоб подавити противника й отримати можливість дістатися до поранених.

Коли зрозуміли, що маємо кілька секунд, висунулись вперед. Під вогнем надали домедичну допомогу, затягнули одного з поранених в укриття та почали організовувати евакуацію. Але щойно опинилися під захистом, розпочався щільний обстріл. Ситуація миттєво ускладнилася — з’явилися ще двоє «трьохсотих». Загалом ми мали вже п’ятьох поранених.

Кожне переміщення між укриттями було ризиком. Над позиціями постійно працювали ворожі дрони, які буквально не давали підняти голову. Будь-який рух міг стати останнім. З шостої ранку до другої години дня ми залишалися фактично заблокованими, одночасно надаючи допомогу пораненим, контролюючи обстановку та шукаючи шанс для виходу.

Коли з’явилося коротке «вікно», ми прийняли рішення ризикнути. Швидко винесли поранених із небезпечної ділянки, забезпечили їхню евакуацію, а вже після цього організовано відійшли й самі.

Архівні кадри роботи операторів Навчального центру ССО. Літо 2025 року.

–

Eight hours under fire. Five wounded. One chance to evacuate.

Combat does not always last minutes. Sometimes it stretches on for hours, when every decision can mean the difference between life and death. Under constant enemy fire and continuous drone surveillance, operators of the SOF Training Center not only held off the enemy but also fought to save their comrades, leaving no wounded behind.

While carrying out a combat mission alongside adjacent units in one of the operational sectors of the Donetsk region, we suddenly came under fire. It was likely an enemy machine gun. Almost immediately, we returned fire to suppress the enemy and create an opportunity to reach the wounded.

When we realized we had only a few seconds, we moved forward. Under fire, we provided first aid, pulled one of the wounded into cover, and began organizing the evacuation. But as soon as we reached shelter, heavy shelling began. The situation deteriorated rapidly—two more soldiers were wounded. We now had five casualties in total.

Every movement between positions carried enormous risk. Enemy drones remained overhead almost constantly, making it nearly impossible to lift our heads. Any movement could have been the last. From 6:00 a.m. until 2:00 p.m., we were effectively pinned down, treating the wounded, maintaining situational awareness, and searching for an opportunity to break contact.

When a brief window finally appeared, we made the decision to take the risk. We quickly evacuated the wounded from the danger area, ensured their extraction, and only then conducted our own organized withdrawal.

Archival footage of operators from the SOF Training Center. Summer 2025.

Джерело