Сьогодні, 15 липня, наша країна відзначає День Української Державності. Це свято символізує неподільність нашої багатовікової історії та спадкоємність поколінь. І нагадує кожному з нас, що український державотворчий шлях вимірюється не кількома десятиліттями, а понад тисячолітнім досвідом боротьби, розвитку та творення своєї землі. 

Нині ми не просто згадуємо минуле й віддаємо шану всім етапам нашої історії від Русі та козацтва до УНР. Ми утверджуємо нашу національну єдність і цивілізаційний вибір у часи, коли нація змушена знову виборювати свою незалежність у протистоянні зі споконвічним ворогом.

Коріння української державної традиції сягає ІХ століття та періоду давньоруської держави, яка свого часу була одним із найпотужніших політичних і культурних центрів Європи. Саме Княжа доба подарувала нам базові елементи ідентичності: давньоукраїнську мову, писемну кирилицю та першу самоназву нашого народу – «руси», «русичі» та «русини». Наші нинішні національні символи – Герб, Прапор та Гімн – це не сучасна вигадка, а справжні історичні святині, які століттями гартувалися в битвах за свободу. 

Із тих же давніх часів походять наш Тризуб, назва національної валюти «гривня», а також саме слово «Україна», яке вперше згадується в літописах ще з 1187 року. Історичні факти доводять, що саме Україна є єдиним повноправним спадкоємцем Русі, в той час як спроби росії привласнити цю спадщину є абсолютно безпідставними.

Сьогодні також День Хрещення Київської Русі-України. Доленосне рішення князя Володимира Великого у 988 році остаточно інтегрувало нашу державу в європейський культурно-політичний простір. Це означає, що сучасний вектор України на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО є не тимчасовим політичним трендом, а логічним поверненням до наших геополітичних витоків. У часи повномасштабної війни цей день має особливу вагу. 

Ворог веде війну не лише за території, а й намагається повністю знищити українську ідентичність і ліквідувати нашу державу. Проте державність, яка витримала більше десяти століть випробувань, неможливо зруйнувати. Вона лишається незламною завдяки кожному українцю, який сьогодні захищає країну зі зброєю, допомагає як волонтер чи просто сумлінно працює на своєму місці.