У 7-му неділю по Зісланні Святого Духа, 19 липня 2026 року, у храмі святих Володимира і Ольги владика Володимир звернувся до вірних із проповіддю на євангельський уривок про зцілення двох сліпців і німого біснуватого (Мт. 9, 27-35).

У проповіді єпископ говорив про віру, яка відкриває людині дорогу від темряви до світла, про особисту зустріч із Христом, силу спільної молитви та відповідальність християнина своїм життям приводити інших до Бога. Він також наголосив, що храм є місцем, де людина навчається жити вірою і знаходить духовне оздоровлення.

Владика Володимир очолив Божественну Літургію у храмі з нагоди престольного празника. Архиєрею співслужили о. Юрій Чудяк – адміністратор храму, синкел у справах духовенства і священничих родин ЛА та численне духовенство. Разом зі спільнотою молився також міський голова п. Андрій Садовий.

Віра відкриває дорогу до світла

Після повернення від смерті до життя дочки начальника євангелист Матей подає нам два чуда оздоровлення, бо Ісус із Назарету є приятелем людини і Господом життя. Згадані чуда зцілення можемо охарактеризувати як перехід від темряви до світла.

За Ісусом ішли два сліпці і кричали: «Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами». Дивна річ: не бачили, але йшли, бо, напевно, відчували певну силу і надію в цій Особі. Сліпий є немов мертвий, бо ізольований від інших людей. Тому і ми, часто грішні й «сліпі», маємо право і привілей йти до Ісуса, просити в Нього допомоги.

Чудо не відбувається в спільноті, де є багато народу, а наодинці. Це показує особистий контакт із Богом. Богові не байдужа доля кожної людини. Ісус, як добрий педагог і лікар, ставить питання: «Чи віруєте, що Я можу вас оздоровити?» «Так, Господи!» – відповідають рішуче сліпі. На голос віри Божа благодать дотикає очей сліпців, даруючи їм зір. Віра дозволяє людині перейти від темряви до світла. Тоді ці двоє оздоровлених людей розповіли всім про чудо свого зцілення, бо вже могли бачити інших людей.

Наступною людиною на шляху Ісуса був німий біснуватий, який також вважався для інших мертвим, бо важко було з ним налагодити контакт. Він мав відкритий зір, але перебував у життєвій темряві. Біснуватого до Ісуса привели інші люди. Хто саме – невідомо. Зла сила ніколи не може встояти перед Ісусом. У Божій присутності вона змушена покинути людину. Так біс покинув цього німого, і відтоді він уже міг говорити.

Храм – місце зустрічі з Богом

Євангелист Матей наголошує, що Ісус входив до хати, в дім. Саме в домі сталися згадані чуда зцілення.

Ми зібралися в храмі святих Володимира і Ольги, який спорудили добрі люди, тобто ви. Храм є домом науки, а водночас лікарнею на різні немочі, передусім духовні, які можуть мати й соматичні симптоми.

Що ми можемо навчитися з сьогоднішнього євангельського слова?

Ми можемо розмовляти і вважаємо це самозрозумілим. Як ми використовуємо нашу мову? Які слова вживаємо? Чи не говоримо поганих, вульгарних чи зайвих слів? Сьогодні є відповідний момент, щоб відповісти собі на це питання.

Для чого ми використовуємо наші очі? Що стараємося побачити? Скільки часом потрібно зусиль, щоб привести людей до Бога, особливо коли вони цього не хочуть. Можна бути зрячими, але не бачити. Яке ж тоді буде оправдання?

Християнин не живе вірою лише для себе

Життя вірою є завжди актуальне, також сьогодні, у XXI столітті. Сьогодні також стаються чуда, оздоровлення, навернення, бо Ісус є живий у Церкві і світі. Вміймо це побачити, вміймо це почути, також коли нам інші говорять про це.

Християнство – це не приватна річ. Це релігія спільноти, бо з Ісусом завжди було багато народу, особливо коли ставалися чуда. Ми зустрічаємо Бога у храмі, в молитві. Вміймо показати цю дорогу також іншим, вміймо поділитися тим, що Бог робить для нас. Це не завжди легко, бо кожна людина вільна у своєму виборі, але Бог нікого не перестає любити.

Нехай приклад нашого життя буде світлом для тих людей, які ще Бога не впізнали або відійшли від Нього. Ми ще не є досконалі. Від нас не вимагається штучних ідеалів, а радше автентичності. Якщо я люблю чи поважаю іншу людину, то приймаю також її немочі.

Нехай наше життя буде таким, що якщо хтось піде за нами, то дійде до вічної радості.

Святі Володимире і Ольго, товаришуйте нам на цій дорозі!

Джерело