У середу, 22 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої ЧСВВ відбулася Архієрейська Божественна Літургія та Чин похорону ієромонаха Никодима Гуралюка, ЧСВВ — багаторічного духовного наставника, ревного священника, монаха Чину Святого Василія Великого та невтомного трудівника на Христовій ниві.

Пригадуємо, що 14 липня 2026 року на 69-му році життя, 46-му році чернечого покликання та 39-му році священничого служіння ієромонах Никодим Гуралюк, ЧСВВ, упокоївся в Господі.

Молитовні прощання з новопреставленим ієромонахом розпочалися у вівторок, 21 липня, Божественною Літургією та Чином монашого парастасу, які очолив Єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак.

У день похорону Архієрейську Божественну Літургію та Чин похорону очолив Папський канонік базиліки Санта Марія Маджоре в Римі Владика Іриней Білик. Йому співслужили Єпарх Коломийський Владика Василь Івасюк, Єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак, Екзарх Луцький Владика Йосафат Говера, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії та Владика Петро Голіней, Єпископ-помічник Коломийської Єпархії.

Провести ієромонаха Никодима в останню земну дорогу також зібралися ігумен Погінського монастиря о. Терентій Цапчук, ЧСВВ, чисельно зібрані отці-василіяни, співбрати у священстві з різних єпархій УГКЦ та інших чернечих згромаджень, монашество, рідні, близькі та велика кількість вірних, які прибули до Погоні, щоб віддати останню шану покійному.

У проповіді Владика Іриней Білик зазначив, що цього дня Церква проводить в останню дорогу «дорогого співбрата — преподобного отця Никодима, монаха Чину святого Василія Великого, ревного священника, великого будівничого і невтомного трудівника на Христовій ниві».

Архієрей наголосив, що життєвий шлях отця Никодима був свідченням вірності Богові та покликанню. Його молодість припала на часи, коли Українська Греко-Католицька Церква перебувала в підпіллі, а монаше покликання вимагало великої мужності, витривалості та готовності прийняти труднощі заради Христа.

«Це був вибір не людської вигоди, а вибір Христа. Вибір, який вимагав мужності, витривалості та безмежної довіри до Божого провидіння», — зазначив Владика Іриней.

Після виходу УГКЦ із підпілля отець Никодим активно долучився до відродження церковного життя на Прикарпатті. У 1990 році він став першим секретарем відновленої Івано-Франківської духовної семінарії, де першим ректором був Владика Іриней Білик. У цей непростий період потрібно було відновлювати церковні структури, організовувати навчально-виховний процес та формувати нове покоління духовенства.

Священниче служіння отця Никодима не обмежувалося одним місцем чи одним завданням: «Як декан Заліщицький, він був добрим пастирем для духовенства і мирян, умів єднати людей, підтримувати священників та запалювати серця любов’ю до Церкви й України».

Особливою сторінкою його життя стала праця над відродженням Погінського монастиря Успіння Матері Божої та Марійського духовного центру. Завдяки його невтомним зусиллям святиня стала важливим духовним осередком і місцем паломництва для тисяч вірних.

«Він був не просто будівничим мурів. Він будував живий храм — людські серця. Він допомагав відновлювати живу Церкву, у якій люди могли зустрічатися з Богом», — підкреслив Єпископ-емерит.

Архієрей також згадав про особливий внесок отця Никодима у те, що Погінський монастир і храм отримали статус малої базиліки та духовне споріднення з Папською базилікою Санта Марія Маджоре в Римі.

«Це є спадщина, яка залишиться для наступних поколінь. До Погоні приходитимуть нові й нові прочани. Вони вже не зустрінуть тут особисто отця Никодима, але молитимуться у святині, яку він любив і якій віддав стільки своїх сил», — сказав Владика.

Окремо проповідник наголосив на любові ієромонаха до Чину Святого Василія Великого та його праці для виховання нових покликань. На завершення Владика Іриней підкреслив, що справжня велич людини вимірюється не кількістю прожитих років, а любов’ю та добрими ділами, які вона залишає після себе.

Поховали о. Никодима на цвинтарі у Погоні. Він залишиться у пам’яті духовенства, монашої спільноти та численних вірних як людина великої віри, мудрий наставник, ревний священник і невтомний будівничий Божої справи.

Вічна пам’ять ієромонаху Никодиму Гуралюку, ЧСВВ!

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело