Блаженніший Святослав очолив Архієрейську Божественну Літургію на завершення Патріаршої прощі до Крилоса
У неділю, 2 серпня, відбулася кульмінаційна частина XIV Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Божої Матері — Архієрейська Божественна Літургія, яку в серці княжого Галича очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.
Другий день прощі розпочався з прибуття великої кількості прочан на історичні землі серця давнього Галича. В очікуванні Отця і Глави УГКЦ, духовенство та вірні помолилися недільну Утреню. Предстоятеля УГКЦ на історичній Крилоській горі вітала молодь, яка вручила йому коровай на знак гостинності.
Також Патріарха зустріли п. Світлана Онищук, голова Івано-Франківської ОВА, п. Олександр Сич, голова Івано-Франківської обласної ради, п. Оксана Савчук, народна депутатка України, місцева влада, а також о. Ярослав Жолоб, парох відпустового місця, який запросив Блаженнішого Святослава очолити Архієрейську Божественну Літургію.
У часі моління Главі УГКЦ співслужили Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Вісвальдас Кульбокас, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, митрополити та єпископи УГКЦ, священнослужителі та ієромонахи Івано-Франківської Архієпархії та інших єпархій УГКЦ. Своїм співом Літургію супроводжував хор «Благовіст» Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата.
У своїй проповіді Патріарх пригадав подію 90-річної давності — відкриття фундаменту древнього Успенського собору, а відтак роздумував над євангельським уривком про порятунок апостола Петра Христом у морі.
«Рівно 90 років тому тут, на цьому місці, сталася подія, яка сколихнула цілу Україну. Тоді тисячі людей день і ніч приходили саме сюди. У 1936 році відомий український археолог Ярослав Пастернак, за сприяння і підтримки праведного Митрополита Андрея Шептицького, відкрив для наукового світу, для Церкви й народу фундаменти Успенського собору, а також віднайшов поховання князя Ярослава Осмомисла», — розповів Блаженніший Святослав.
А відтак продовжив: «Що люди приходили сюди побачити? Точно не мертве каміння, навіть не археологічні артефакти. Народ приходить сюди, щоби побачити своє коріння, побачити те, що становить тотожність українця і греко-католика. Народ приходить сюди, щоби відкрити правду — правду про себе, про свій народ, про нашу Батьківщину, про нашу Церкву. І це археологічне відкриття, річницю якого сьогодні хочемо згадати, вказало, що правду можна приховати, навіть можна закопати, але неможливо знищити».
Роздумуючи над євангельським уривком, Патріарх мовив: «Ніщо так не робить людину немічною і безсилою, вразливою, як власний страх і власне невірство. Доки Петро вірив — він ішов по воді. Коли налякався і засумнівався — почав тонути. І тут Христос першим ловить його за руку, відповідає на його крик: “Рятуй, Господи Ісусе!”, повертає його назад до Себе і з ним входить в човен. І тоді наступає тиша на морі».
За словами Предстоятеля, у Старому Заповіті сталася така подія, яка дуже глибоко сьогодні вказує на зміст пережитого апостолами. «Пророк Єзекиїл пише про одну дуже цікаву подію. Каже: “Рука Божа була на мені”. Господь у Дусі переносить його в долину, яка була повна мертвих костей, дає йому Духа і каже до тих мертвих костей говорити», — додав проповідник.
«Отож, рука Божа — це ніщо інше, як сила, яка скерована до людини. Та сила, яка людину міняє, підсилює, надає певні властивості, які має тільки Господь Бог. Щось подібне діється так само в тих обставинах серед розбурханого моря. Рука Божа спочиває на апостолах. І тією рукою Божою є ніхто інший, як Господь Бог наш Ісус Христос», — сказав Глава УГКЦ.
Після Архієрейської Літургії до численних молільників звернувся Архієпископ Вісвальдас Кульбокас, мовивши: «Ця Галицька ікона поєднує і Візантію, і Україну, і Рим, а ще більше об’єднує той народ, який жив на цій землі протягом тисяч років. Саме тому у цій Літургії мій основний намір молитви був про те, щоб спадщина всіх святих Церкви та всього нашого народу не була лише для нас історією у статистиці, а живими відносинами. Тому заохочую кожного з вас на цій молитві турбуватися один про одного від усього серця, і нехай Господь нам у цьому допоможе».
Згодом Блаженніший Святослав закликав до молитви у наміренні Святішого Отця, щоб отримати повний відпуст тим паломникам, які виконали необхідні для цього умови. Відтак Предстоятель подякував численним митрополитам та єпископам УГКЦ, що зібралися на прощі, зокрема Владиці Володимиру Війтишину, Митрополиту-Івано-Франківському, який опікується відпустовим місцем у Крилосі.
Патріарх висловив подяку також всім священникам, ієромонахам, паломникам, представникам влади та організаторам Патріаршої прощі. Особливо він висловив подяку молоді, яка 1 серпня крокувала на Крилоську гору у пішу прощу.
Також Блаженніший Святослав подякував Захисникам та Захисницям, що мужно боронять Україну від російського ворога. «Хочу обійняти родини наших полеглих Воїнів, які сьогодні тут, між нами. Вони сьогодні моляться за своїх дітей, які є в обіймах Небесного Отця. Дякуємо вам за вашу жертву, що приносите на вівтар Господній», — додав Патріарх.
Пізніше Митрополит Володимир Війтишин подякував Отцю і Главі УГКЦ за спільну молитву та духовне слово, виголошене для вірних. «Ваше Блаженство, дякуємо за Ваше благословення, та поручаємо Вас опіці Божої Матері», — зазначив Митрополит Івано-Франківський.
На завершення Патріаршої прощі всі прочани піднесли молитву за Батьківщину — «Боже великий, єдиний».
Довідково:
Отцю і Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу співслужили Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Вісвальдас Кульбокас, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Архієпископ і Митрополит Львівський Владика Ігор Возьняк, Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Владика Теодор Мартинюк, Єпископ Мельбурнської Єпархії святих апостолів Петра й Павла в Австралії Владика Микола Кардинал Бичок, Єпарх Чернівецький Владика Йосафат Мощич, Єпарх Сокальсько-Жовківський Владика Петро Лоза, Єпарх Кам’янець-Подільський Владика Іван Кулик, Екзарх Луцький Владика Йосафат Говера, Екзарх Харківський Владика Василій Тучапець, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії Владика Богдан Дзюрах, Єпископ Мукачівської Греко-Католицької Єпархії Владика Теодор Мацапула, Єпископ-помічник Київської Архієпархії Владика Андрій Хім’як, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Коломийської Єпархії Владика Петро Голіней, Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архієпархії Владика Володимир Фірман, Єпископ-помічник Стрийської Єпархії Владика Богдан Манишин, Єпископ-емерит Гліб Лончина.
