УКРАЇНСЬКИЙ РЄПІН

Cправжнє ім’я великого художника мало би бути Ілля Юхимович Ріпин, бо походив він з роду славного козака Ріпи. Як і Тарас Шевченко та багато інших українців, закинутих долею до Петербурга та інші куточки чужини, він до останнього мріяв повернутися «в солодку, веселу Україну».
Народився Ілля Рєпін 5 серпня (24 липня за старим стилем) 1844 року на Слобожанщині, в слободі Осинівка біля Чугуєва. Батько був із відставних солдатів, торгував кіньми. До 20 років художник жив у Чугуєві і дуже любив ці місця. Навіть парк у його садибі «Пенати» у Фінляндії, де його поховали, називався Чугуївська гірка.

Україна завжди посідала особливе місце в творчості Рєпіна. Серед найвідоміших його картин – такі шедеври як «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці», «Гайдамака», «Чорноморська вольниця», «Солоха і дяк» та інші. Крім того він ілюстрував твори Миколи Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок» та книги відомого дослідника історії козаччини Дмитра Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу». Остання картина, над якою працював художник, маючи неробочу праву руку, називалася «Гопак».

Живучи на чужині, Рєпін підтримував молодих талановитих українських митців, які вчилися в Петербурзькій академії мистецтв. Також він допомагав Спілці образотворчих мистецтв імені Верещагіна в Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва. Його учнями були українські художники Фотій Красицький (онук Тараса Шевченка), Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко та інші.

Росія намагалася одноосібно привласнити творчу спадщину Рєпіна. Але історична справедливість бере гору. На початку 2023 року один з найбільш відвідуваних музеїв світу – Музей Метрополітен у Нью-Йорку – визнав Іллю Рєпіна українським художником. У через рік приналежність художника до України підтвердив провідний фінський музей «Атенеум».

Тож варто сьогодні згадати великого українця добрим словом. Рубрика «Історичний календар» розмістила про нього розгорнутий матеріал.

А ми пропонуємо вам ще раз подивитися на Україну очима Іллі Юхимовича.