#фото_тижня

Після вибухів завжди залишається тиша. Тільки вона тут – не про спокій. Вона осідає пилом на уламках, ховається під склом і металом, завмирає там, де ще мить тому вирувало життя.

А потім у цю тишу заходять рятувальники. Щоб розбирати завали, гасити вогонь, шукати тих, кого ще можна врятувати. Щоб знову й знову повертатися туди, звідки щойно прийшла смерть.

Цього тижня ДСНС втратила двох своїх – на Сумщині та Запоріжжі. Вони йшли рятувати інших і не повернулися… Ця втрата лишилася ще одним шрамом на серці кожного з нас.

Росіяни вбивають рятувальників. Б’ють по підрозділах, по техніці, та робота не зупиняється. Наші надзвичайні знову вдягають захисне спорядження, сідають у машини й вирушають туди, де потрібна допомога. Під звуки сирен, серед понівечених будинків і ще гарячих уламків. Часто – під повторними ударами. Бо війна, як і кожному з нас, не дає їм часу на паузу. Але навіть після найважчих втрат вони продовжують робити те, заради чого обрали цю професію – рятувати життя.

Світла пам’ять всім загиблим, які віддали життя, виконуючи свій обов’язок. Шана тим, хто продовжує працювати, попри все заради України й українців!

📷 Автор фото – Микола Буцула, ДСНС Херсонщини