18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі поблизу Києва перепоховали останки полковника Армії Української Народної Республіки, командира Січових стрільців, засновника Української військової організації та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Заупокійну молитву очолив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. Панахиду він звершив у співслужінні з єпископами та духовенством. У спільній молитві взяли участь Президент України Володимир Зеленський, представники державної влади, військовослужбовці, духовенство, громадські та політичні діячі.

Після панахиди Блаженніший Святослав звершив чин запечатання гробу. Президент України Володимир Зеленський назвав повернення та перепоховання Євгена Коновальця подією загальнонаціонального масштабу і відновленням історичної справедливості.
«Полковник Коновалець повернувся саме в ту Україну, заради якої він боровся і якої хотів. Україну сильну, суверенну, самостійну», – наголосив Глава держави.

Заупокійна молитва в Патріаршому соборі

Перепохованню передували кілька днів молитовного прощання з полковником у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.
14 серпня домовину з останками Євгена Коновальця доставили до собору. 16 серпня Блаженніший Святослав очолив Божественну Літургію та панахиду перед домовиною полковника.

Цього ж дня заупокійну Божественну Літургію та Чин похорону очолив протосинкел Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян). Йому співслужили екзарх Харківський владика Василь (Тучапець), екзарх Донецький владика Максим (Рябуха), єпископ Патріаршої курії Степан (Сус) та духовенство Київської архиєпархії.

У проповіді владика Йосиф звернув увагу не лише на історичне значення повернення Коновальця, а й на відповідальність сучасного покоління.
«Їхнім завданням було здобути Україну, нашим – її не втратити», – сказав єпископ.

Владика наголосив, що Коновалець належав до покоління українців, яке, не маючи власної держави, повірило в можливість її здобуття і присвятило цьому своє життя. За словами єпископа, радянська влада сприймала його як загрозу саме через його діяльність, спрямовану на збереження української національної свідомості та прагнення до незалежності.

Окремо владика Йосиф згадав про зв’язок родини Коновальця з історією УГКЦ. Мати митрополита Володимира (Стернюка) походила з роду Коновальців і була рідною тіткою Євгена Коновальця. Саме митрополит Володимир уділив владиці Йосифу священничі свячення.
«Коновалець – боротьба за українську державу. Стернюк – боротьба за життя переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви», – зазначив владика, наголосивши, що в обох випадках йдеться про різні сторінки української історії, пов’язані досвідом протистояння радянській системі.

Водночас єпископ підкреслив, що християнський похорон передусім є молитвою за померлого:
«Перед Богом навіть найбільша історична постать залишається людиною, яка потребує Його милосердя».
Тому Церква молиться за Євгена Коновальця, дякуючи Богові за добро і жертовність його життя та просячи про Боже милосердя.

Завершуючи проповідь, владика Йосиф наголосив, що найважливішим результатом пам’яті про полковника має бути відповідальність за державу, яку сьогодні мають українці:
«Найкращою пам’яттю про Євгена Коновальця буде не величина його пам’ятника, не кількість вулиць, названих його іменем, і навіть не кількість промов, виголошених сьогодні. Найкращою пам’яттю про нього буде Україна, яка вистоїть і яка не зречеться себе».

Повернення після 88 років

Євген Коновалець повернувся на українську землю через 88 років після загибелі. 11 серпня 2026 року його останки ексгумували на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі. Панахиду під час ексгумації очолив владика Ігор (Ранця), єпископ Паризької єпархії святого Володимира Великого УГКЦ.

13 серпня останки полковника доправили в Україну з державними та військовими почестями. 14 серпня домовину доставили до Патріаршого собору, де розпочалося молитовне прощання.

18 серпня церемонія на Національному військовому меморіальному кладовищі завершила цей етап повернення Євгена Коновальця на Батьківщину.
Наразі останки полковника поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі тимчасово. Після створення Українського національного пантеону їх планують перенести туди.

Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Його життя було пов’язане з боротьбою за українську державність, а його повернення в Україну стало частиною ширшого процесу відновлення історичної пам’яті.

Вічна пам’ять полковнику Євгенові Коновальцю.

За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ

Джерело