У неділю, 23 серпня, у День Державного Прапора України, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив архіпастирський візит до парафії святих Кирила і Методія в Івано-Франківську, відомої як Лемківська церква. Цього дня парафіяльна спільнота молитовно відзначила 10-річчя від дня освячення своєї святині.

На спільну молитву чисельно зібралися парафіяни храму, гості, а також найменші члени парафіяльної спільноти. Урочисту зустріч Архієрея провели на церковному подвір’ї. Після цього Митрополит увійшов до храму та звершив Чин освячення нового іконостасу. Відтак відбулося урочисте облачення Архієрея, після чого розпочалася Архієрейська Божественна Літургія.

Владиці Володимиру співслужили митр. прот. Анатолій Дуда-Квасняк, адміністратор парафії; митр. прот. Юрій Новіцький, протопресвітер Центрального протопресвітеріату та настоятель Архікатедрального і Митрополичого собору Воскресіння Христового в Івано-Франківську; митр. прот. Михайло Бігун, а також численно зібрані душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Цього дня вони прибули до святині, щоб разом подякувати Господеві за десятиліття життя і служіння парафіяльної спільноти.

Під час проповіді Митрополит Володимир звернувся до присутніх, роздумуючи над євангельською розповіддю про багатого юнака, який запитав Ісуса Христа: «Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?». Владика наголосив, що це запитання залишається актуальним для кожної людини, адже кожен із нас покликаний шукати дороги до Бога та вічного життя.

Митрополит підкреслив, що Господь дає людині простий, але водночас вимогливий дороговказ — жити за Божими заповідями та наслідувати Христа. Дорога до Неба нерозривно пов’язана зі щоденним християнським життям, готовністю прийняти свій хрест, відкрити серце Богові та дозволити Йому оновлювати наш розум і душу.

Говорячи про прочитаний уривок Євангелія, Архієрей звернув увагу на внутрішню тугу юнака, який, попри те, що змалку виконував заповіді, відчував у своєму серці певну порожнечу. Цей образ, за словами Владики, нагадує кожному з нас, що самого зовнішнього виконання приписів недостатньо. Християнин покликаний до глибокого особистого наслідування Христа, щоденного навернення та переміни власного життя.

У цьому контексті Митрополит Володимир звернув увагу вірних на новоосвячений іконостас, який відтепер є невід’ємною частиною храму. Архієрей пояснив його богословське та символічне значення, наголосивши, що іконостас у східній християнській традиції — це не просто стіна з іконами, а своєрідна «жива наука» про історію спасіння людського роду.

Владика розповів про значення царських і дияконських дверей, намісних ікон, рядів ікон Господніх і Богородичних свят, апостолів і пророків, а також про центральне місце Христа-Пантократора та увінчання іконостасу образом Розп’яття. Усе це, за словами Архієрея, спрямовує погляд людини до головної істини християнської віри: Христос через Свою жертву на Голгофі відкрив людству дорогу до спасіння.

«Скільки разів глянемо тілесними очима на ікони іконостасу, стільки разів дивімося душевними очима на життя Христа Господа, Пречистої Діви, пророків, апостолів і святих», — наголосив Митрополит, закликаючи вірних не лише споглядати святі образи, але й наслідувати чесноти тих, кого вони представляють.

Архієрей також зазначив, що новий іконостас постав завдяки невтомній праці парафіян, жертводавців, меценатів та майстрів, які своєю працею створили цей мистецький і духовний твір. Він побажав, щоб іконостас став для парафіяльної спільноти постійним нагадуванням про покликання до святості, осторогою перед гріхом та заохотою до праведного життя.

Після завершення Божественної Літургії у храмі пролунало многоліття. Відтак Митрополит Володимир доручив о. Юрію Новіцькому зачитати грамоти, якими було відзначено адміністратора парафії митр. прот. Анатолія Дуду-Квасняка. Зокрема, душпастиреві надано право носити набедренник.

Окремою грамотою Архієрей привітав усю парафіяльну спільноту з нагоди десятиріччя від дня освячення храму святих Кирила і Методія.

Відтак слово мав о. Анатолій Дуда-Квасняк. Священник висловив щиру вдячність Митрополиту Володимиру за душпастирський візит, відкритість та молитовну присутність серед парафіяльної спільноти. Також подякував усім священнослужителям, які цього дня прибули до Лемківської церкви, та всім вірним, які разом підносили свої молитви до Господа.

Отець Анатолій зазначив, що, здається, зовсім недавно парафіяни переживали момент освячення цієї святині, а сьогодні вже відзначають десятилітній ювілей. За його словами, ці роки промайнули надзвичайно швидко, залишивши за собою багато спільних молитов, подій, праці та Божих благословень. Душпастир подякував усім, хто впродовж цього часу творив і розвивав парафіяльну спільноту, а також тим, хто й надалі підтримує життя храму.

Священник також побажав Митрополиту Володимиру сили, мудрості та Божої допомоги у звершенні архієрейського служіння, яке є непростим і відповідальним. Отець Анатолій подякував Владиці за молитву за кожного парафіянина та священнослужителя і запевнив його у своїх молитвах та молитвах усієї парафіяльної спільноти.

До урочистостей долучився міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Він привітав парафіяльну спільноту з ювілеєм та подякував за те, що Лемківська церква є особливою частиною духовного й культурного життя міста. Міський голова відзначив важливість збереження та передавання наступним поколінням лемківських традицій, звичаїв і культурної спадщини.

Завершуючи урочистості у храмі, присутні спільно помолилися за Україну та виконали духовний гімн «Боже великий, єдиний». Відтак у храмі прозвучала лемківська пісня «Гори мої, гори», яка символізує тугу за рідним краєм, пам’ять про отчий дім та нерозривний зв’язок поколінь із землею предків.

Після цього всі присутні вийшли на церковне подвір’я, де Владика Володимир у співслужінні душпастирів звершив Чин освячення води, а відтак благословив нею всіх присутніх.

На завершення урочистостей Архієрей освятив лемківську світлицю — місце, покликане зберігати та представляти культурну спадщину лемківської спільноти. Також Владика освятив пам’ятну дошку, встановлену на знак десятиріччя від дня освячення храму.

Святкування завершилося мистецькою програмою за участі народної аматорської лемківської хорової капели «Бескид» міського народного дому. Її виступ став своєрідним продовженням святкової молитви та нагодою ще раз відчути єдність духовної, культурної й історичної спадщини, яка об’єднала цього дня всіх присутніх у Лемківській церкві Івано-Франківська.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело