Пам’яті Героя України, підполковника Олександра Орлова

У лютому 2022 року, коли російські війська підійшли до Харкова, він уже точно знав: «Ми переможемо»

Олександр народився у 1986 році в Донецьку. Після навчання в гірничому технікуму, пішов працювати на шахту.

У 2007 році призваний на строкову службу у внутрішні війська МВС України. Згодом залишився служити на контракт. У 2013 році отримав вищу інженерно-технічну освіту в Академії внутрішніх військ МВС України.

Після випускного, молодий офіцер повернувся служити до рідного Донецька. За рік місто почнуть захоплювати проросійські сепаратисти. Олександр перейшов служити в Нацгвардію та брав активну участь в Антитерористичній операцій, як командир бойової групи. Був відзначений орденом "За мужність" ІІІ ступеня та медаллю "За військову службу Україні".

Продовжував службу в спецпідрозділі НГУ "Омега". Повномасштабне вторгнення уже підполковник Орлов зустрів командиро харківської "Омеги". З перших днів виконував зі своїм загоном спеціальні місії в зоні бойових дій на Харківщині. Його бійці захопили перший російський "Сонцепьок", брали в полон ворожих офіцерів, забирали тіла загиблих побратимів з контрольованих росіянами територій.

Загинув 7 березня 2022 року в бою з російською розвідувально-диверсійною групою, яка намагалася проникнути до Харкова. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІ ступеня та званням Героя України.

Слава Герою України!

Христина Микитин

Фото: НГУ та Платформа пам’яті "Меморіал"

За матеріалами: Національна Гвардія України, Платформа пам’яті "Меморіал" та Вікіпедія

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform