27 вересня, у 17-ту неділю по Зісланні Святого Духа, під час Божественної Літургії в Архикатедральному соборі Святого Юрія у Львові владика Володимир виголосив проповідь на євангельський уривок про зустріч Ісуса Христа з хананейкою (Мт 15, 21-28).

Владика говорив про віру жінки, яка, незважаючи на мовчання Ісуса і складність їхньої розмови, не перестає просити за свою доньку. Окремо звернув увагу на небезпеку віддалення людини від Бога, на важливість Божої благодаті, яка допомагає бачити та обминати духовні пастки, а також на силу молитви матері за дитину.

Говорячи про зустріч Христа з хананейкою, єпископ наголосив, що Ісус дивиться не на походження людини, а на її віру. Наприкінці проповіді він закликав молитися за перемогу і справедливий мир в Україні.

Христос іде туди, де потребують спасіння

«Віра твоя спасла тебе» – таке твердження ми чуємо з уст Ісуса Христа до жінки з поганського краю. Саме в цей край нас провадить євангельське слово. Чому він туди пішов, чому покинув рідну Галилею і пішов немов би за кордон? Навіть якщо це було біля 40 км від Галилеї. Там жили заблукані люди. Турбота про спасіння цих людей спричинила, що Ісус покинув рідний край і пішов туди до них.

Чи мав Він там успіх? Хананеї як погани чи язичники не мали особового Бога. Тоді повставали божки, бо людина в своїй суті є релігійна. Але бракувало Бога для людини. Це і є драмою поганства. У таких випадках процвітає магія, ворожіння…

І ось підійшла до Ісуса жінка-хананейка, людина цього краю, просити за свою дочку, яку мучив біс. Можливо, ця жінка шукала помочі в різних цілителів, божків, яким поклонялася, але безуспішно. Страждання дитини привели її до Ісуса Христа. Можливо, вона чула про Спасителя, якому біси коряться. Вона знала, що ізраїльський народ очікує Месію, а деякі вважають саме Його Месією.

У своєму безвихідному становищі жінка кричить, формулюючи молитву: «Змилуйся наді мною, Сину Давида! Біс тяжко мучить мою дочку». Ця біснуватість, напевно, мала свою причину, джерело. Спочатку все є на рівні спокуси, яка приваблює, пропонує на перший погляд щось приємне, але має мету знищити людину.

Ніколи не знаємо, де диявол розставляє свої пастки. Але це не означає, що ми маємо бути в страху і нікуди не ходити. Важливо мати достатньо світла Божої благодаті, щоб їх бачити, відчувати та обминати. Коли від Бога віддаляємося, втрачаємо з Ним контакт, тоді приходить альтернатива, зокрема у вигляді божків.

Ісус дає людині надію і майбутнє

На Сході жінки здебільшого просили для дітей милостиню. Ісус сам не мав нічого матеріального, щоб дати, але дав щось більше, духовне, виганяючи біса. Він тим самим дає, дарує людині надію, майбутнє. Тоді людина має ресурс і все решта собі здобуде. Якщо б дав їй, наприклад, гроші чи хліб, вона б наступний день знову там стояла.

Ісус також показує, що людина має властивість змінюватися, лише треба дати їй шанс.

Жінка нічого не вимагає, не покладається на якесь право, а просить помилування. Помилування означає скерувати ласку.

Тут є для нас певна трудність, ми не розуміємо поведінки Ісуса. Він не реагує відразу на прохання жінки. Вже учні заступаються за жінку. І тоді є відповідь Ісуса, правда, на перший погляд вона може здаватися жорстокою: Він не каже, що не допоможе, бо зайнятий іншими справами, а тому, що ця жінка не належить до ізраїльського народу.

Але подивімося на Ісуса і жінку. Тут можна зауважити процес переміни, бо все потребує часу. Між ізраїльтянами та поганами були певні напруження у взаєминах. Ісус злагіднює мову, кажучи: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам».

Жінка в діалозі з Ісусом аргументує, що щенята їдять кришки, що падають зі столу. Тоді їли в такій напівлежачій позиції, тому була більша ймовірність, що кришки хліба падали на підлогу.

Ісус дивиться на віру людини

Зустрічаємо також певну символіку: погани не отримували хліба в переносному значенні, бо не приймали Ісуса Христа за Месію. А сам Ісус говорить про себе: «Я хліб життя!» (Ів 6, 48).

Жінка-хананейка знайшла в Ісусі Месію, бо називає Його Сином Давида. А Ісус відразу не реагує, бо чекає на віру людини. Нинішньою мовою можна сказати, а може, це були лише емоції чи захоплення в стані безвихідного становища? Чи якийсь меркантильний хід? Ні, поганка виявляє віру в Ісуса Христа. Ось це було причиною зцілення її дочки.

Місія та наука Ісуса Христа базується на вірі, а не законі. Він не дивиться на походження людини. Навіть якщо Ісус в даному випадку на перший погляд виглядає жорстоким, Він реагує внаслідок молитви-прохання жінки і любові матері.

Можна сказати по-людськи: для Ісуса був сенс покинути стежки свого дитинства, рідну Галилею, щоб знайти віру в поганському краї. В даному випадку також вказана важливість молитви матері за дитину. Тому дуже похвально, що в наших парафіях, зокрема тут, в соборі, є спільноти «Матері в молитві».

Ісус має настільки успіх, наскільки люди відкриті на Нього, проявляють свою віру.

«Нехай наша молитва лине сьогодні з глибини серця»

Нехай наша молитва лине сьогодні з глибини серця, щоб її почуло ціле небо. Пресвята Богородице, захисти нас Твоїм покровом від ворогів, виблагай перемогу та справедливий мир!

Джерело