20 неділя по Зісланні Святого Духа, 18.10.2026.
Гл 1,11-19; Лк 7,11-16 (переклад о. д-р Р. Турконяк)
с. Воля-Старицька
 
Святий апостол Павло не затаював того, що він дуже ревно та старанно переслідував Христову Церкву. До свого навернення він не знав Христа, не знав нікого з апостолів, як сам написав, що згодом був у апостола Петра п’ятнадцять днів та бачився з Яковом, братом Господнім. Але Господь мав для нього свої плани, бо Савло залишив свою фарисейську вірність в переслідуванні християн, коли став на дорогу навернення та відданості Христовій науці. Він написав, що сам Ісус Христос відкрив йому знання Євангелія і згадував про гоніння ним Христової церкви, як доказ того, що від Бога походила така рішуча та швидка зміна його життя: від гонителя – до захисника чи покровителя святого Євангелія. Тут побутує думка, що апостол написав про свої злочини на користь молодої Христової Церкви, де йому швидше повірять про відкриття Христом Євангелія, якби він писав про свої об’явлення. Святий Іван Золотоустий вияснює те, що сам Господь відкрив святому апостолові Павлові великі тайни без людського посередництва? І він ніби парафразує слова святого Павла: «Це доводить, говорить він, мій попередній спосіб життя (і раптове навернення): якщо б не Бог відкрив мені ці тайни, я не міг би так негайно перемінитися» (св. Ів. Золот. Бесіда Ι на Гл, п.8). Коли Господь навернув Павла, він не пішов до учнів Христових, щоб про це заявляти, але благовістив Сина Божого між поганами в Арабії та Дамаску. Сам про це написав, а потім пішов у Єрусалим про що уже знали апостоли.

Святий євангелист Лука описав подію, яка сталася в місті Наїн. Ісус ступав у місто зі своїми учнями та багато народу слідувало з ним. Були біля міської брами й якраз з міста виносили мертвого сина однієї вдови, там зустрілися два великі походи народу. Вдова, мало, що втратила чоловіка, помер і її одинокий син. Трудно збагнути стан такої матері, яка втратила єдину надію на допомогу в її житті. Ніхто і ніщо не втішало її, бо велике горе томило її серце. В цьому великому натовпі Господь побачив заплакану в розпачі вдову. Підійшов до неї, змилосердився й промовив: «…Не плач!» Ці слова їй нічого не говорили, бо до неї увесь час повторяли, щоби не плакала й більше жодної допомоги чи розради ніхто не приносив. А Ісус підійшов до мар, на яких несли померлого, доторкнувся  й похід зупинився. Господь, немов до живого промовив: «… Юначе, кажу тобі: встань!» Мертвий підвівся й заговорив, а Ісус віддав його матері. Усіх пройняв великий страх: неживий юнак став живим, а люд став хвалити Бога. Про Ісуса заговорили, як про великого Пророка, якого Господь подарував своєму народові! Не відомо, що діялося у серці матері: її сльози плачу й відчаю перетворилися в сльози радості та великої надії. Її син ожив, Ісус воскресив його, від такого повороту події жінка не знала, що робити. Її втіха була безмірна, очевидно, вона дякувала Ісусові, але уся її увага була прикута до сина, якого пригортала до свого серця, тримала за руку та виливала сльози радості! Такого висновку події вона не сподівалася, слова Христові: «Не плач!», обернулися до неї правдою та потіхою – син воскрес, син живий! 

У свій час в Троаді, де святий Павло затягнув проповідь до пізньої ночі, якийсь юнак Євтих сидів на підвіконні, задрімав й впав з третього поверху, був мертвий… «Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому! А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув. А хлопця живим привели, і зраділи немало» (Ді 20,10-12).
Описані історичні події у Євангелії та Діяннях апостольських пристосуємо до нашого духовного життя та підтвердимо, що великий гріх вчиняє людину мертвою для Бога, але Господь здібний воскресити кожну людину, коли вона кається та благає у нього прощення. Бо слова Ісуса незмінні, які він промовив до апостолів: «…  Прийміть Духа Святого! Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!» (Iв 20,22-23). Господь бажає зупинити потік гріхів, які тривожать людей, навіть тоді, коли вони прямують великим гріховним натовпом.

Ісус усіх воскрешає, хто звертається до нього та признається, як святий апостол Павло перед своїм  наверненням, до гріховних помилок. Бог завжди готовий прощати нам дуже великі провини, лише очікує, щоб ми заговорили до нього. Спаситель не перестає бути ініціатором й лагідно завжди звертається, подібними словами як до юнака: «… кажу тобі: встань!» Тоді мертвий юнак підвівся і став говорити, а Ісус віддав його матері. Кожній людині, кому прощає Господь, вона говорить до нього, молиться, довіряє, стає вірною дитиною святої Церкви.

А ми стоїмо у храмі, який сьогодні Бог освятив нашими руками та зусиллям! Тут проходитимуть моління з усякими духовними обрядами Церкви. У тайні святої Сповіді Господь прощає гріхи, а у святому Причасті, сам Син Божий приходить у чистий дім серця  людини. Господь благословив вам спорудити цей храм за ініціативою священника Тараса Свища, військового капелана та сотрудника села Старичі. Висловлюю вам, дорогий отче Тарасе, вдячність за відвагу сприйняття Божого натхнення, щоб спорудити цей храм «… і зглянувся Бог над народом Своїм» (Лк 7,16). Дякую представникам місцевої влади, архітекторам, будівничим, військовим, жертводавцям, доброчинцям, особливо, місцевим вірним нашої Церкви, за сприяння будови цього храму. Хай Господь усіх вас благословить своїми щедрими духовними дарами, дає мир та спокій у серця, обдаровує добрим здоров’ям на багато років гідного християнського життя! Прошу, доглядайте за чистотою у храмі, не приносіть зайвих речей до святині, коли ж бажаєте щось придбати, запитуйте у священника, що необхідно для храму з церковних речей… Не забувайте, що тут на престолі у кивоті завжди перебуває євхаристичний Ісус, вітайте його звідусіль, де знаходитеся. Просіть його прощення своїх та інших провин, дякуйте йому за його милосердя, висловлюйте йому свою любов так, як вам говорить ваше серце. Кажіть Ісусові: «Люблю тебе, змилуйся над нами, прости нам провини наші та благослови!» Молімося до Господа спільно з тими, хто відійшов у вічність, щоб Бог завершив війну. Хай пресвята Богородиця, Покровителька вашого храму та цього села, береже вас під своїм святим покровом! 

Джерело