📌Я зобов’язаний повернутися до Сєвєродонецька, адже там похований мій син, – Олександр Дрогін
До 34-ї річниці виведення військ з Афганістану нам вдалося поспілкуватися із земляком Олександром Дрогіним, який провів у цій віддаленій країні три роки. Поважний вік чоловіка не завадив йому в лютому 2022 року взяти до рук зброю та стати на захист України.
Юність Олександра була повністю присвячена спорту: входив до складу української збірної з легкої атлетики, змагався на усіх рівнях. До призову в радянську армію у 1981 році, працював на Сєвєродонецькому хімкомбінаті «Азот».
У жовтні 1981 року у військкоматі Олександру повідомили, що він буде нести службу на польському кордоні. Втім, новоспеченого прикордонника ошукали за кращими традиціями «радянщини» та її рашистської реінкарнації. Вийшовши з літака, чоловік побачив засніжені вершини Паміру і гірські ріки, замість більш звичних для українця краєвидів на кордоні із Польщею. ⬇️
