Сьогодні луганчани підіймають національний стяг не на своїй землі.
Замість наших золотих полів ворог залишив воронки від снарядів, а блакитне небо – закрив ракетами.
Але ми щодня повертаємо свій синьо-жовтий колір свободи на нашу землю: він на шевронах військових та медиків, автівках волонтерів, надійно схований від окупантів в будинках наших людей та глибоко у серці кожного українця.
Право стояти під синьо-жовтим, ми виборюємо втратами та горем.
Пам’ятаємо кожного, хто загинув.
І вдячні тим, хто сьогодні стоїть на обороні нашої держави та свободи.
