Лік від корупції – солідарність

Щодо корупції в самій Церкві, то очевидно, що Церква є в тому ж суспільстві і хворіє на ті самі недуги. В історії бували різні випадки. Але тепер Церква не має особливих владних повноважень, і певні спокуси відпадають. За що в Церкві давати хабарі? Хіба якщо говоримо про прейскуранти на Таїнства, то це вже симонія. Бо має бути так, що «даром отримали – даром давайте». Тобто не за оплату, а за пожертву.

Корупція буває різна. Непотизм, коли я тягну родичів за собою, тобто кумівство – це корупція? Для традиційних суспільств це не корупція, а моральний обов’язок. Якщо африканський президент такого-то племені призначив міністрами представників іншого племені, то він зрадник. Тому й демократія у них ніяк не працює. Не можуть ці племена засідати в одному уряді. Хіба це був би якийсь коаліційний уряд за присутності представників ООН. Ці племена – вічні вороги, тож будуть у протилежних партіях, якщо вже приречені жити в одній країні. Тому це реальна проблема Африки, де треба перерости племінний рівень і перейти до рівня громадянського суспільства. Подібне є і в європейських країнах. Менше такого в Америці, бо молоді люди в 17 років їдуть за тисячу миль від батьків і вступають в університет та самотужки шукають роботу.

Лік від корупції – солідарність

Непотизм. Автор: Cemile Bingol

 

Отже, в Церкві непотизм є. Але такий вид стосунків має віджити в нашому вже постмодерному суспільстві. Та й загалом Церква не має державної влади, щоб за гроші щось вирішувати.

 

А якщо Церква отримує земельну ділянку і використовує її не за призначенням чи коли в Церкві відбувається агітація за певного кандидата якоїсь політичної партії це корупція? …

Повністю матеріал читайте незабаром в паперовій або електронній версії журналу

Джерело