Числені обговорення та суперечки щодо продовження підтримки нашої держави США, схоже, вийшли на фінішну пряму. Спікер Палати представників Конгресу США М. Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо фінансування Ізраїлю, підтримки України у війні проти російської агресії, зміцнення союзників в Індійсько-Тихоокеанському регіоні та ухвалення додаткових заходів для протидії ворогам і зміцнення національної безпеки.

Як доводить посол України у США О. Маркарова, документ сумарно передбачає виділення Києву та партнерам у регіоні допомоги майже на $60,84 млрд, з яких:

•  оборонні видатки складатимуть $49,9 млрд. ($23,2 млрд – на поповнення оборонних товарів та послуг, $13,8 млрд – закупівлю нової зброї та послуг у виробників, $1,6 млрд – військове фінансування для задоволення потреб України та інших партнерів у регіоні, $11,3 млрд – на поточні операції США в регіоні).

•  економічна допомога Україні та партнерам складатиме сумарно $9,5 млрд. 

Законопроєкт передбачає виділення $7,85 млрд. у вигляді кредитів до 30 вересня 2025 року, ще $1,57 млрд передбачено на інші види економічної допомоги Україні та постраждалим від війни країнам. Важливою особливістю кредитування України є те, що після листопада 2025 року Президент США зможе «списати» 50% заборгованості за цими кредитами, а з 1 січня 2026 року – 100% заборгованості за умови, якщо це рішення підтримає Конгрес. 

Окремим пунктом у документі прописане надання Україні у найкоротший термін після набрання чинності оперативно-тактичних ракетних комплексів великої дальності ATACMS, щоб допомогти уряду України захистити себе та здобути перемогу над рф. 

Фінальне голосування за законопроєкти у Палаті представників США має відбутись 20 квітня. У разі схвалення їх має прийняти Сенат і підписати Президент Д. Байден, який оголосив, що це зробить негайно.

Що впливатиме на результати голосування за «український» портфель допомоги?  

По-перше, ухвалення американським Конгресом рішення про виділення пакету допомоги Україні залежить від розстановки сил у Палаті представників на момент голосування між прихильниками та опонентами продовження допомоги Україні. З одного боку, представники республіканців із числа лідерів чотирьох комітетів й одного підкомітету Палати представників США виступили із заявою на підтримку плану спікера М. Джонсона ухвалити цього тижня законопроєкти, що передбачають безпекову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. Водночас більшість у Палаті представників мають республіканці, значна частина з яких орієнтується на експрезидента Д. Трампа, що критично висловлювався про цей документ. Ба більше, ініціатива Джонсона не міститиме положень щодо посилення кордону США з Мексикою, що викликало невдоволення серед радикальних республіканців-трампістів, щонайменше двоє з яких (М. Грін і Т. Мессі) погрожували усунути Джонсона з посади спікера, якщо він дозволить проголосувати за допомогу Україні. Тож, як вважає представник Республіканської партії К. Херн, ухваленню законопроєкту можуть протидіяти жорсткі консерватори, які наполягають, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для розвʼязання ситуація на південному кордоні. 

З іншого боку, напередодні голосування відчутно посилились позиції лобістів ухвалення «українського» пакету американської допомоги. Так, за даними «Голосу Америки», Комітет розвідки Палати представників США після секретного брифінгу щодо України закликав Конгрес до кінця цього тижня ухвалити допомогу. Голова комітету конгресмен-республіканець М. Тернер і високопоставлений член комітету, конгресмен-демократ Д. Гаймс наголосили на критичній необхідності надання Україні військової допомоги. Це свідчить про те, що в принципі республіканці готові схвалити законопроєкти спікера Палати, навіть якщо «трампісти» будуть проти.

По-друге, ухвалення «українського» пакету допомоги значною мірою залежатиме від реакції республіканців у Палаті представників на позицію Адміністрації Білого дому щодо неможливості ухвалення лише законопроєкту стосовно підтримки Ізраїлю. «Ми не підтримуємо окремий законопроєкт, який фінансує лише Ізраїль, тому що Україні також потрібні боєприпаси. Важливо, щоб Палата представників просунулася цього тижня, аби ми могли допомогти Ізраїлю, Україні, а також Південно-Тихоокеанському регіону», – заявив журналістам представник Ради національної безпеки США Д. Кірбі. Водночас Президент США Д. Байден закликав законодавців якнайшвидше схвалити додаткову військову допомогу для України та Ізраїлю, щоб зупинити путіна від зазіхань на союзників по НАТО та «пересвідчитися, що він не втягне американські війська в майбутню війну в Європі».

По-третє, очікується, що Джонсон винесе на розгляд всі чотири законопроєкти під однією процедурною нормою, яка дозволить конгресменам вносити власні правки. Це несе в собі ризик певного затягування процесу і не є гарантією, що правки будуть схвалені. Також за процедурою, якщо законопроєкти Джонсона отримають необхідну підтримку в Палаті представників, то їх передадуть на розгляд Сенату. Коли на засідання зможе зібратися Сенат – наразі невідомо, але, згідно з його розкладом, у сенаторів буде перерва з 22 по 26 квітня. Таким чином, голосування може відбутися або до понеділка, або ж після повернення сенаторів з перерви.

Отже, є всі підстави вважати, що Палата представників США вже цього тижня схвалить законопроєкт щодо допомоги Україні в рамках ініціативи свого спікера М. Джонсона, втім терміни його практичної реалізації будуть залежати від низки факторів, зокрема від політичної ситуації у США.

Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Які основні меседжі Президента України в інтервʼю американському мовнику PBS? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/yaki-osnovni-mesedzhi-prezydenta-ukrayiny-v-interv%CA%BCyu-amerykanskomu-movnyku-pbs/

Джерело