Починаючи з 22 березня українська енергосистема переживає хвилю цілеспрямованих російських атак. Цього дня під час найбільш руйнівного з початку широкомасштабної війни обстрілу ворог запустив по Україні понад 63 «шахедів» і 88 ракет різних типів, з яких Силам ППО вдалося знищити 55 дронів-камікадзе та 37 ракет.

Тобто щонайменше 50 ракет та 8 БПЛА уразили об’єкти розподілу та генерації електроенергії по всій країні, зокрема теплові та гідроелектростанції і магістральні підстанції «Укренерго» у Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпрі, Кропивницькому, на Хмельниччині, Вінниччині, Сумщині, Івано-Франківщині та Львівщині. Одночасно з ракетною атакою відбувалася кібератака на енергоінфраструктуру, яку було відбито.

  (тут зображення «лонгрід_1)

Різного ступеню руйнування  – від повного до понад 50% – зазнали всі енергоблоки Бурштинської та Ладижинської ТЕС, постраждало обладнання Дніпровської ГЕС, Зміївської ТЕС та Харківської ТЕЦ-5, Запорізька АЕС вчергове опинилася на межі блекауту через втрату однієї лінії живлення. Загалом через зупинку понад 10 блоків ТЕС та ТЕЦ українська генерація  втратила до 50% встановленої потужності (близько 2000 МВт). Через масштабні пошкодження у восьми областях України сталися аварійні відключення електроенергії, найгірша ситуація – у Харкові та Одесі, де застосовують погодинні та аварійні відключення електроенергії. Безумовно, масовані повітряні атаки окупаційної армії на енергетичну систему України мали на меті не просто пошкодити енергосистему, а спричинити масштабний збій в її роботі, щоб викликати паніку з-поміж населення та підірвати український оборонно-промисловий потенціал.

(тут зображення «лонгрід_2)  

Як енергосистема пережила останню атаку росіян та чи здатна витримати наступні?

По-перше, слід відзначити, що деякі з енергетичних об’єктів, які були ціллю рф, уникли аварійних пошкоджень завдяки наявності захисних споруд та укриттів для них, які облаштовувалися спільно з обласними військовими адміністраціями та Державним агентством з відновлення. Без цього пошкоджень могло бути вдвічі більше, а наслідки ще серйознішими. Як стверджує голова Державного агентства відновлення України М. Найєм, фортифікаційні споруди на всіх об’єктах витримали прямі та непрямі удари, забезпечивши повний захист автотрансформаторів та електричного обладнання. На окремих підстанціях внаслідок прямих ударів є пошкодження захисних конструкцій, проте обладнання підстанцій залишилося цілісним. Пошкоджену після обстрілу лінію ЗАЕС 750 кВ, через яку подавалася електроенергія для внутрішніх потреб ЗАЕС, ремонтна бригада «Укренерго» вже відновила.

По-друге, українська енергосистема продемонструвала суттєвий запас міцності, а «Укренерго» в умовах втрати частини потужностей та порушення схеми перетоків електроенергії зуміло її стабілізувати. Аби покрити дефіцит генерації, «Укренерго» анонсувало рекордний обсяг імпорту електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови (за добу загалом планують імпортувати 18 649 МВТ*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1537 МВт).  Задля зменшення навантаження частину великих підприємств перевели на нічний режим роботи, а критичну інфраструктуру заживили від генераторів. Крім того, балансування системи зараз здійснюється і за допомогою ТЕС, які розвантажуються у міру закінчення опалювального сезону.  

(тут зображення «лонгрід_3)

По-третє, хоча російські ракети влучили по Дніпровській ГЕС вісім разів, загрози прориву греблі нині немає. Загалом, хоча понад 50% української електроенергії виробляють на АЕС, а гідростанції лише 8%, для збереження балансу в енергосистемі потрібні т. зв. маневруючі потужності (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС) які швидко можна «увімкнути» в пікові години споживання. Саме тому росіяни намагаються «вибити» з енергосистеми саме маневруючі потужності. Як вважає директор Центру досліджень енергетики О. Харченко, для підвищення надійності Україні потрібно розвивати нові маневрові потужності енергосистеми, зокрема газотурбінну генерацію, яка може підстрахувати вугільні ТЕС та уразливі для російських ракет ГЕС.

Джерело